Твір на тему Рідна Україна світ природи

Ми живемо на четвертому поверсі. Вікна нашої квартири виходять удвір, що густо засаджений тополями. Більшість тополь старі, посадженіпісля війни. Усім гарні ці тополі, але на початку літа вони завдаютьбагато незручностей. Пух від них проникає навіть до кімнати, залітає впід’їзди, а земля немов пухнатим снігом покривається. Ми з хлопчикамилюбимо підносити запалений сірник до білих пухнатих острівців зтополиного пуху і спостерігати, як вогненні змійки, злегка потріскуючи,пожирають білизну. Одна тополя торкалася гілками вікна моєї кімнати.Примітна вона була тим, що на її стовбурі багато років знаходиласяшпаківня. Дерево росло, і разом з ним вона піднімалася угору, немовкабіна ліфта. Пройшли роки, і шпаківня виявилася на рівні вікна моєїкімнати. Я бачив, як будиночок заселяли шпаки, як вони сварилися, язнав, коли вони відлітали, а взимку в їхнє житло нерідко заліталигоробці. Може, їх туди вабила цікавість — хотілося довідатися, які, мов,шпаки. А може, горобців заганяла в дерев’яний будиночок холоднеча. Якби там не було, але й узимку, і влітку тополя слугувала притулком різнимптахам. На її товстих гілках поважно сиділи ворони, а голуби такворкотали ранками, що не давали спати. Ця тополя була немов членом нашоїродини. Відкриєш вікно — її подих проникає до кімнати; улітку її пухзабивається в різні куточки квартири. А восени жовте листя засипалопідвіконня, його ми знаходили і під шифоньєром, і під письмовим столом.Прокидаючись, я казав тополі: «Доброго ранку!», бажав спокійної ночі.Словом, ми дружили.

Оцени ответ