Власні враження від прочитаного " Кавказ" Т.Шевченко ?
Віршований розмір

Поему «Кавказ» Тарас Шевченко написав під враженням від загибелі свого приятеля, полтавського поміщика Якова де Бальмена, на кавказькій війні. Поет відреагував дуже емоційно: в нього не було сумнівів, що ця війна загарбницька, несправедлива. Що війна ця нікому не потрібна, окрім імператора та його прихвоснів, що проводять свою колонізаторську політику та «ніяк не нап’ються крові». І крові пролилося вже стільки, що стало би «напоїти всіх!»

Початок поеми зображує картину людського горя на Кавказі. Поет уособлює горців Кавказу, і всі інші народи імперії в Прометеї, прикованому до скелі. Це міфологічний герой – борець за свободу та захисник людяності. Кожний день жадібний царський двоглавий орел прилітає та рве його серце. Але кожного разу це серце народу оживає і «сміється знову». Народ могутній, він нескорений. Незважаючи на тортури, він не вмирає, не втрачає серця та душі.
Шевченко щиро оплакує свого друга, який загинув «не за Україну, а за ката!».

Водночас поет гнівно нападає на тих, хто намагається не помічати над собою катування. «Кати знущаються над нами, а правда наша п’яна спить!».

Поет закликає до активної дії, до боротьби з самодержавством, і гостро засуджує тих, хто вважає існуючий стан речей нормальним. Як можна вважати себе культурною, освіченою, навіть віруючою людиною, і при цьому продавати та програвати в карти кріпаків. Таких и самих людей, навіть хрещених…

Тож без сумніву ця поема вразила мене також

Оцени ответ
Не нашёл ответ?

Если тебя не устраивает ответ или его нет, то попробуй воспользоваться поиском на сайте и найти похожие ответы по предмету Українська література.

Найти другие ответы

Загрузить картинку